Середа, 15.08.2018, 04:42
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Відділ освіти Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області

Меню сайту
Категорії розділу
Новини [1461]


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Форма входу

Головна » НОВИНИ » Новини

Інклюзивне навчання. Відповіді про важливе

Протягом (не)конференції EdCamp, що відбулась на початку липня у Харкові, команда ГО "Смарт освіта”, яка розробляє онлайн-курс з інклюзивної освіти, збирала запитання освітян.

На частину з них команда дала відповіді під час спеціальної сесії в межах EdCamp, на іншу – відповідає в цій добірці.

– Що робити, коли і вчитель, і психолог бачать, що в дитини проявляються поведінкові порушення, пов’язані з проблемами нервової системи, а батьки налаштовані вороже і не визнають очевидного?

Потрібно розмовляти із батьками. Звісно, складно радити, не знаючи деталей і обставин.

Проте загальне спрямування розмов може бути таким:

  1. За аналогією із зубним болем: чим раніше звернутись по професійну допомогу, тим менше доведеться пережити неприємного. Батькам потрібно дати зрозуміти, що ще буде підлітковий вік, який загострює всі проблеми і непорозуміння. Щоби впоратись тоді, можливо, варто діяти вже зараз.
  2. Апелювати до того, що спілкування із фахівцями ІРЦ чи ПМПК дасть батьками розуміння, чи це вчителі упереджені до їхньої дитини, чи батьки не помічають важливого. Відвідування спеціалістів ні до чого їх не зобов’язує. Лише рішення батьків, що робити із висновком ІРЦ, вплине на подальший формат навчання. Проте це рішення хоча б ґрнутуватиметься на кваліфікованій думці.
  3. Розповісти, що у випадку, якщо в дитини виявлять особливі освітні потреби, то родина не лишиться із цим на самоті, а зможе отримати підтримку:

– асистента вчителя у класі – дитина матиме більше уваги, як і всі діти в класі;

– кошти з субвенції на розвиткові заняття;

– кошти для закладу, якщо потрібні додаткові матеріали чи знаряддя для їхньої дитини.

  1. Дитина не зазнає цькування в школі, адже педагогічний колектив про це подбає.

Досвід лекторів курсу показує, що м’яке і поступове переконання батьків є дієвим. Хоча на нього часом витрачать до півроку часу.

– Якщо в класі буде 2 учня з інвалідністю, чи мають право їх оформляти на індивідуальне навчання?

Вибір закладу освіти та форми навчання є правом і відповідальністю батьків.

На індивідуальну форму можуть бути зараховані учні, коли вони:

– за станом здоров’я не можуть відвідувати навчальний заклад;

– проживають у селах і селищах, та кількість учнів у класі становить менше 5 осіб;

с проживають у зоні збройного конфлікту, на тимчасово окупованій території;

– є іноземцями або особами без громадянства.

Наявність інвалідності чи будь-який інший діагноз не є підставою для зарахування на індивідуальну форму навчання. Лише неможливість відвідувати навчальний заклад, підтверджена ЛКК (лікарсько-консультативною комісією), дає батькам можливість написати заяву про зарахування на індивідуальну форму навчання.

Інвалідності відрізняються. Дитина може, наприклад, чекати протезу на ногу, але водночас могти навчатися в колективі. Або ж дитина зі слуховим апаратом, яка сидить на передній парті, дитина-правша з протезом лівої руки чи дитина, якій треба двічі на день приймати ліки в чітко визначений час. Це означає, що дитина з інвалідністю може не мати особливих освітніх потреб.

Також зазначимо, що індивідуальна форма навчання зараз може бути з частковим відвідуванням занять, що сприяє інтеграції дитини в колектив.

– Чи може дитина із синдромом Дауна навчатися на індивідуальному навчанні, якщо кошти на асистента вчителя не закладено до бюджету?

Жоден діагноз не є підставою для зарахування на індивідуальну форму навчання, якщо дитина може відвідувати заклад освіти.

Якщо відкривається інклюзивний клас, ставка асистента вчителя має бути створена. Це є правом і зобов’язанням закладу освіти. Асистентові вчителя платитимуть з центрального бюджету – з освітньої субвенції.

До штатного розпису закладу освіти потрібно вводити посаду "асистент вчителя інклюзивних класів ЗНЗ”. Для збереження гарантій, передбачених для педагогічних працівників, посада повинна звучати так, як прописано в Постанові Кабміну № 9635 – тобто "асистент вчителя ЗНЗ з інклюзивним та інтегрованим навчанням”, незважаючи на те, що така назва йде врозріз із законом’Про загальну середню освіту”.

Тарифний розряд асистента вчителя ЗНЗ з інклюзивним та інтегрованим навчанням з 01.01.2017 року встановлюється на рівні 10–12 тарифних розрядів. Це прописано в підрозділі 2 розділу I Постанови Кабміну №1298.

Педагогічне навантаження асистента вчителя інклюзивних класів закладів загальної середньої освіти складає 25 годин на тиждень, що становить тарифну ставку. Розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти затверджується його керівником.

Навчатися дитині за індивідуальною формою не бажано, адже це втрата для неї соціалізації і можливості професійної реалізації в майбутньому.

Якщо запит на відкриття інклюзивних класів перевищить прогноз, який лежить в основі бюджету, коштів справді може не вистачити для оплати асистента вчителя на початок навчального року. Проте буде можливість ввести і оплачувати відповідні посади з коштів освітньої субвенції з нового календарного року – тобто з нового бюджету, який вже має враховувати можливий незадоволений запит, сформований на 1 вересня.

– Якщо школа не може створити умови для інклюзивного навчання, а орган управління освітою не може порекомендувати інший заклад освіти за місцем проживання дитини з особливими освітніми потребами, чи правильно в цьому випадку рекомендувати індивідуальну форму навчання?

За організацію навчання в регіоні відповідають органи місцевого самоврядування (ОМС), тому саме вони мають порадити інший заклад освіти.

Якщо це все таки неможливо, то ОМС можуть радити як тимчасове вирішення (до того моменту, поки вони намагаються вирішити проблему) інші форми навчання поза межами школи.

Зараз передбачено три такі форми: індивідуальна, екстернатна і дистанційна форми навчання.

– Яка спеціальна освіта має бути в асистента вчителя? Цю посаду може обіймати будь-який педагогічний працівник?

Так. Унормовано лише те, що це педагогічний працівник.

– Чи можуть батьки дитини з ООП обирати асистента вчителя?

Ні. Кадрова політика – це автономія закладу освіти. Отже, лише директор приймає і звільняє з посад працівників.

– Чи можуть батьки дитини з ООП просити усунути асистента вчителя від робити з дитиною на підставі його непрофесійності і як саме?

Так. Алгоритм дій такий самий, як щодо будь-якого педпрацівника. Батькам потрібно написати особисте чи колективне звернення керівнику закладу освіту з обґрунтуванням, чому ця людина погано виконує свої обов’язки.

– Чи повинен асистент вчителя, йдучи на урок, писати конспект уроку?

Наявність конспектів уроків у педагогічних працівників не передбачена законодавством. Асистент учителя може готувати конспект виключно для особистого користування і в зручній для себе формі.

– Як правильно написати конспект уроку, якщо програма модифікована?

Конспекти уроків у вчителів теж не вимагають. Вони можуть готувати їх суто для себе і так, як їм зручно.

– Хто формує ІРЦ? Чи може громадська організація, яка працює з дітьми з ООП та має кваліфікованих фахівців (логопед, дефектолог, практичний психолог, корекційний педагог) стати таким центром? Що для цього потрібно, куди звертатися?

На сьогодні інклюзивно-ресурсними центрами (ІРЦ) можуть бути лише заклади комунальної власності. Засновниками ІРЦ є органи місцевого самоврядування ОТГ, районів, міст, районів у містах. Центри мають рахунки в органах казначейства, самостійні баланси.

Центри створюються з такого розрахунку: 1 центр на 7 тисяч дітей, які проживають на території ОТГ (району), та 1 центр не більш як на 12 тисяч дітей, які проживають у містах.

Громадська організація (ГО) не може стати ІРЦ. Проте, ГО може надавати корекційні послуги закладам освіти на підставі відповідної угоди.

– Якщо батьки не виявляють бажання брати участь у складанні ІПР, чи можна її затвердити без них з командою фахівців?

Затвердити індивідуальну програму розвитку (ІПР) без батьків неможливо.

Форму навчання дитини обирають батьки (згідно з законом "Про освіту”). ІПР – документ, який пояснює, як буде навчатись дитина. Без підпису батьків ІПР не дійсна. Відповідно, не буде інклюзії – тобто не буде асистента вчителя, коштів освітньої субвенції на матеріали й додаткові корекційні та розвиткові заняття для дитини.

Це потрібно пояснювати батькам.

А також те, що адаптована чи модифікована програма є кращою для їхньої дитини, оскільки точніше відповідає її потребам і можливостям. Що така програма є опорним елементом додаткової підтримки в навчанні і робиться для досягнення кращих результатів дитини.

Батькам можуть не подобатися поставлені в ІПР цілі – тоді вони мають право пропонувати корективи. Якщо ж вони просто не хочуть, щоб дитина навчалась за індивідуалізованою програмою, то навчання не буде інклюзивним.

У Порядку організації інклюзивного навчання (пункт 12) написано так:

"ІПР розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків учня, або його законних представників, затверджується керівником ЗНЗ і підписується батьками, або законними представниками”.

– Як тьютори прописані в законодавстві? Хто може бути тьютором і кого пустять у школу?

Тютори у законодавстві України відсутні. Супроводжувати і допомагати дитині може асистент дитини із особливими освітніми потребами (згідно із ЗУ "Про освіту”, стаття 27). У відповідності до статті 36, батьки мають право "бути на громадських засадах асистентом дитини з особливими освітніми потребами або визначити особу, яка виконуватиме обов’язки асистента дитини”.

Закон "Про загальну середню освіту” визначає, хто є учасниками освітнього процесу. Асистент дитини не є ним. Це означає, що він не може перебувати в класі під часу уроку. На сьогодні допустити асистента дитина до освітнього процесу, дозволити супроводжувати дитину під час уроків – це добра воля керівника закладу освіти.

Зараз керівник закладу освіти може укласти тристоронній договорі між своїм закладом, батьками дитини з особливими освітніми потребами і фахівцем, який працює асистентом дитини. Такий договір убезпечує директора школи і пояснює, що за людина перебуває у класі, з якими метою та обмеженнями.

У МОН створена робоча група, яка готує впровадження інституту асистента дитини. Зокрема, будуть визначені функції, обов’язки та умови, за яких асистент дитини зможе стати учасником освітнього процесу. Поки документи не напрацьовано.

У проекті нового закону "Про повну загальну середню освіту” асистент дитини входить до списку учасників освітнього процесу. Водночас, у клас не можна впустити будь-кого, щоби не зіпсувати навчання всім дітям. Тому, за проектом закону, з 2020 року в клас зможе ввійти тільки той асистент дитини, який отримав педагогічну кваліфікацію не менше 30 годин навчання за стандартною освітньою програмою, яка на той час буде розроблена. Відповідне навчання зможе пройти навіть людина без педагогічної освіти.

– Чи асистент дитини є соціальним працівником? Чи це послуга виключно соціального супроводу?

Частина дітей із інвалідністю або із особливими освітніми потребами потребують лише фізичного супроводу і допомоги в задоволенні побутових потреб.

Проте таке сприйняття завдань асистента дитини не враховує реальних потреб частини дітей та особливостей цієї роботи, а саме:

– потребу в допомозі під час навчання і назагал у пізнавальній діяльності;

– у дитини і асистента встановлюються довірливі стосунки, контакт. Тому таку людину не просто замінити. Для заміни асистента дитини спершу потрібно налагодити контакт між новим асистентом і дитиною. Це може потребувати від днів до місяців;

– асистент переважно супроводжуватиме дитину не лише на території закладу освіти і не лише в час занять.

З огляду на це, завдання асистента дитини є ширшими від завдань людини для фізичного супроводу.

Для допомоги в досягненні навчальних цілей асистента дитини спершу потрібно навчити. Як мінімум – виконувати інструкції, спостерігати і фіксувати результат. Ці інструкції можуть стосуватись і дій чи допомоги під час навчання.

Якщо ж асистент дитини має бути в класі під час уроків, його також потрібно готувати, щоби він через незнання не зіпсував заняття всьому класу/групі і не завадив учителю (і асистенту вчителя) виконувати їхні завдання.

– Хто має надавати інформацію вчителю про нозологію дитини?

Ніхто. Спеціалісти ІРЦ і ПМПК аналізують освітні потреби дитини і дають учителям рекомендації, виходячи з них,  а не з нозологій.

– Яка наповнюваність інклюзивного класу НУШ?

Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України "Про загальну середню освіту”, наповнюваність класів у закладах загальної середньої освіти не може перевищувати 30 учнів.

Для інклюзивного класу регулюється лише кількість дітей із особливими освітніми потребами. Ці норми викладені в Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

– Чи може клас у санаторній школі серцево-судинного спрямування бути інклюзивним?

Санаторна школа може відкрити в своєму складі загальноосвітнє відділення. У ньому класи можуть бути інклюзивними.

У самій санаторній школі, як у закладі спеціальної освіти, інклюзивні класи не передбачені. Це сегрегувальний тип закладу освіти, в якому діти відібрані за певними ознаками і штучно ізольовані.

Проте це зовсім не означає, що середовище та умови роботи із дітьми не можуть бути сприятливими для них.

– Чи коректно вживати словосполучення "особа з вадами слуху” чи "особа з вадами зору”…?

Це некоректне визначення. Є "людина з порушенням зору”, "особа з порушенням слуху” тощо. У мовленні не можна акцентувати на тому, що людина має ваду. Будь-яке порушення – це особливість. А особливості є в кожної людини.

– За останніми змінами до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, корекційні години мають проводитись індивідуально 20-25 хвилин, групові – 40 хвилин. Яким чином організувати це в загальноосвітній школі? Якщо я попрацюю 20 хвилин з дитиною, кому я далі маю її передати? Повернути назад до класу, де вже триває урок?

Цей документ – Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах – недосконалий і буде оновлюватись. Пропозиції можна надсилати на volodymyr.bryskin@nadio.team.

З якої логіки виходили розробники Порядку? Індивідуальна робота передбачає, що дитина з особливими освітніми потребами втомлюється швидше, ніж дитина без таких, тому й тривалість заняття є меншою за стандартний урок.

Коли йдеться про групову роботу, передбачали, що педагог працює 20 хвилин з однією дитиною, 20 – з іншою або по 10 з кожною і потім 20 хвилин з двома – на групову динаміку. Тобто не йдеться про те, що з кожною дитиною потрібно займатися 40 хвилин. Ідеться про те, що час зайнятості педагога – 40 хвилин, щоб відпрацювати індивідуальні й колективні навички.

Відповідь на запитання, що робити з дитиною після заняття, лежить у площині, неврегульованій законодавчо, а в площині практичності і логіки. Ми беремо за основу те, як це працює у 28-й школі Дніпра. Там є ресурсні кімнати (не плутати із кімнатами сенсорного розвантаження). Ця кімната обов’язково має бути непорожньою, там має бути вчитель ресурсної кімнати. Конкретно в цій школі один з асистентів учителя приписаний до неї.

Коли ви завершуєте заняття – передаєте дитину асистенту вчителя, який працює в цій кімнаті. Він має свій план для неї. Там, як для будь-якого класу, є розклад. Діти приходять туди або за планом, або якщо щось позапланове відбулось на уроці – це місце, де з дитиною може працювати або асистент учителя, або асистент дитини (за наявності), або педагог ресурсної кімнати.

Важливо, що в плануванні потрібно моделювати повний час, а заняття розраховувати приблизно на 70%. Тому що в кімнаті завжди має бути вільна одна з зон – якщо щось відбулось на уроці, у неї може зайти нова дитина.

Звісно, це складно, є фінансові обмеження з боку місцевої влади. Але, з іншого боку, в нас децентралізація. Тому потрібно спілкуватись з владою, залучаючи не тільки освітян, а ще й Мінсоцполітики. Запитайте, скільки в них грошей іде на підтримку незабезпеченої родини і чи не простіше підтримати одного асистента вчителя в школі. Такий підхід вже працює.

Ставте запитання до лекторки курсу Ніли Ломаки, як це працює в її закладі (перша лекція "Філософія інклюзії”). Запитати зручно можна через форму, доступну в кінці кожної лекції.

– Чи будуть зміни до Інструкції про ведення класного журналу – як записувати уроки в інклюзивних класах? Нам пояснюють, що одну лінійку потрібно розділити на три і записати три теми уроку.

Погана новина: відповідь на це запитання – у руках депутатів. Відповідні зміни мають бути внесені через ухвалення нового закону "Про повну загальну середню освіту”. А відповідно до нього мають бути переопрацьовані положення і порядки.

З іншого боку, МОН має різні компенсаторні механізми на випадок, якщо депутати не проявлять достатньої швидкості. Якщо буде письмовий запит на вирішення такого питання від учителів або учительських об’єднань – це дуже пришвдшить процес. У МОН чекають аргументованих запитів: "будь ласка, зробіть щось з цією інструкцією; ми пропонуємо змінити її в такий спосіб, щоб…, тому що…”.

Орган виконавчої влади діє тоді, коли є запит. Центральний орган виконавчої влади може знати зсередини, що є потреба, але не мати підстав для певних дій чи зміни політик.

"Нова українська школа”


Категорія: Новини | Додав: VO (02.08.2018)
Переглядів: 27 | Рейтинг: 0.0/0
Календар
Архів записів


Пошук
 

Copyright MyCorp © 2018