Четвер, 22.02.2018, 05:53
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Відділ освіти Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області

Меню сайту
Категорії розділу
Новини [1127]


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Форма входу

Головна » НОВИНИ » Новини

Підвищення кваліфікації, що надихає. 23 техніки, які ми можемо використати вже завтра

Якщо ви маєте яблуко і я маю яблуко, і ми обміняємося цими яблуками, то у вас і в мене залишиться по одному яблуку. А якщо ви маєте ідею і я маю ідею, і ми обміняємося цими ідеями, то у кожного буде по дві ідеї. (Б. Шоу)

Запрошуємо вас стати на шлях змін. Разом ми будемо думати над тим, як можна професійно зростати по-новому – ефективно і з насолодою. Програма буде насиченою, не обіцяємо, що легкою, але на 100% дієвою. Ви повернетеся не з двома, як у Бернарда Шоу, а з більшою кількістю ідей. А ще – навчитеся нових способів взаємодії з іншими та станете для своїх колег прикладом, який хочеться наслідувати.

Поки ми всі в передчутті практичної дії нового закону "Про освіту” в частині прогресивних норм професійного зростання, що відкривають небачені до цього горизонти, уже сьогодні є можливість реформувати традиційні формати підвищення кваліфікації. У цій публікації ми продемонструємо, що іноді достатньо лише вашого бажання і рішучості, щоб почати по-іншому проводити педагогічні наради, співпрацювати без кордонів, інтерпретувати голос учнівства і батьківства.

Ну що, почнемо? Ми в EdCamp Ukraine віримо, що підвищення кваліфікації може бути успішним, якщо воно спирається на такі принципи:

1. Навряд чи ви станете заперечувати, що професійний розвиток повинен бути змістовним і насиченим. Щоразу, як ми підвищуємо свою кваліфікацію і хочемо вдосконалити свої навички, – маємо отримувати досвід, корисний і релевантний відносно до наших ролей в освіті. Наприклад, якщо я викладаю математику, то мені хотілося б дізнатися щось специфічне і незвичайне, що стосується моїх щоденних справ як педагога з математики.

Дуже важливо, щоб те підвищення кваліфікації, яке ми отримуємо, було пов’язане не лише із потребами школи чи регіону, а й із специфічними інтересами мене як освітянина. Було б добре, щоб ці дві мети досягалися однією дією.

2. Освітяни мають отримати право голосу у вирішенні питання щодо того, чого вони навчаються і як це відбувається. Якщо вчительство буде мати вибір і свободу, то з більшою імовірністю долучатиметься до професійного зростання. Згодні?

3. Чи маєте ви достатньо вільного часу? Підозрюємо, що ні, бо його забирають перевірки зошитів, підготовки уроків, спілкування з батьками, не говорячи вже про домашні справи… Погодьтеся, час – найдефіцитніший ресурс. Варто навчитися правильно його зорганізувати, робити структурованим, щоб усе професійне зростання мало чіткі початок і кінець. Розробляючи опції підвищення кваліфікації, слід з повагою ставитися до часу, який освітяни готові інвестувати у свій розвиток.

4. Різні інформаційні речі, такі як гугл-форми, нотатки, презентації, відомості краще залишити для розсилки. Не витрачайте часу на те, щоб зачитувати зі слайдів або сторінок книжок – ми всі володіємо цією навичкою:) Те, що не потребує двосторонньої комунікації, краще розіслати електронною поштоюабо роздрукувати й роздати людям.

5. Професійний розвиток має концентруватися на покращенні результатів навчання дітей. Тобто всі знання, що ми отримуємо, повинні позитивно впливати на успішність навчального процесу. Потрібно рефлексувати після кожного отриманого "шматка” досвіду – для того щоб мати змогу змінити щоденну практику. Важливо, щоб це нове можна було використати вже наступного дня в класі.

6. Коли ніхто інший не піклується про ваше підвищення кваліфікації, то час взяти відповідальність у свої руки й попіклуватися самостійно. Ваше професійне зростання – це відповідальність тільки однієї особи: ВАША. Саме ви маєте брати активну участь у вдосконаленні своїх навчальних можливостей. Оточуйте себе освітянами, які серйозно ставляться до покращення навичок, читаючи, співпрацюючи, обмінюючись, обговорюючи, створюючи, прогресуючи у своєму ремеслі щоденно.

Далі пропонуємо вам техніки, які умовно можна розділити на три рівні складності: початковий, середній і високий. Ви особисто і ваше оточення можете поступово просуватися з цими інструментами як у школі, так і поза нею.

Перший рівень складності

Тож поїхали! Розглянемо ПЕРШІ КРОКИ, з яких можна розпочати. Усі вони доречні під час проведення зустрічей педагогічного колективу навчального закладу, які дуже часто, на жаль, змушують нас нудьгувати.

1. Насамперед, ви можете почати робити регулярні зустрічі педколективу саме з метою обміну досвідом, де кожен і кожна можуть висловити свою думку, а також запропонувати певну тему й виступити з нею.

2. Зустрічі, що спрямовані на вирішення певної проблеми. Для їх проведення варто звернутися до колективу з проханням перерахувати всі проблеми, з якими вони стикаються у своїй щоденній роботі. Потім разом обрати найважливішу проблему, що хвилює більшість, і обдумати її вирішення. Наприклад, якщо в школі вчительство й адміністрація погодилися, що розклад уроків працює неефективно, то вони можуть оцінити його сильні й слабкі сторони і скласти новий.

3. Просто організувати #AppHour (година ІКТ), де можна презентувати добірки веб-сайтів чи додатків і поділитися досвідом їх використання на уроках. Це осучаснить ваше викладання і дозволить бути ближчими до дітей.

4. Усі люблять поговорити про речі, що їх надихають, тому техніка "Проговори це” дуже вдала. Ідея в тому, що ви задаєте певну тему, наприклад, домашнє завдання або поведінка учнівства, і просите всіх поділитися лайфаками про ті чи інші речі, які спрацьовують на уроках. Бажано створити атмосферу довіри, розставивши стільці колом, щоб усі присутні могли бачити одне одного.

5. "Станції” – гарна методика для обговорення, де кожна і кожен можуть стати умовними "зупинками”, а всі в колективі – відвідати локацію і навчитися чогось новому. Будь-хто може запропонувати себе на роль "станції”, і буде добре, якщо за один раз їх буде кілька – тобто педагоги ходитимуть від однієї станції до іншої і обговорюватимуть проблеми, а зрештою – дійдуть якогось спільного рішення і чогось навчаться. Створіть ще так звану картку відвідин і відзначайте в ній станції різними печатками. Ті, хто змогли пройти всі станції, отримують заохочувальний приз.

6. Якщо дозволяє погода, то запросіть увесь колектив на… пікнік! Скажіть, щоб приходили із ковдрою і однією навчальною стратегією, підходом, ресурсом або ідеєю, якою можна поділитися. Потім розподіліть освітян територією і надайте можливість відвідувати одне одного, поєднавши спілкування з відпочинком. Можна змінювати тих, хто ділиться й тих, хто отримує нові ідеї щодвадцять хвилин, щоб усі могли поспілкуватися й обмінятися думками.

7. Принцип "Обери це” працює так. Люди отримують стікери з різнокольоровими крапками, де кожен колір означає ступінь використання певної практики: завжди, часто, рідко або ніколи. Ви можете ставити запитання стосовно різних шкільних дій: наприклад, "Як часто ви залучаєте дітей до дискусії?”. Потім треба проаналізувати відповіді за допомогою цих кольорових відміток і зробити обговорення.

8. Цікавою можливістю також є використання глека для голосування, особливо коли ви не можете визначитися з наступною темою для розмови. Запропонуйте кілька важливих тем, а потім нехай колектив проголосує за найбільш актуальну. Залучіть таким чином педагогів до вибору теми наступної зустрічі.

Середній рівень складності

Наступний рівень – СЕРЕДНІЙ, для більш зацікавленого і вмотивованого освітянського кола. Люди, які хочуть більшого професійного зростання, є скрізь і завжди (і рух EdCamp в Україні є гарним доказом цього). Можливо, ці освітяни - не з однієї школи або навіть населеного пункту, але їх можна об’єднати, не зважаючи на відстані. Як саме?

1. Одним із способів організації зустрічей може бути "Стаття тижня” – ви обираєте день, коли будете обговорювати якусь статтю, пост у блозі або будь-який актуальний текст. За тиждень до зустрічі ви надсилаєте текст групі, що розвивається разом із вами, аби дати час на прочитання, а на самій зустрічі рефлексуєте. Ця ідея добре спрацьовує і з фільмами, тож можна започаткувати традицію "Кіно тижня".

2. Сучасним і популярним видом самовдосконалення та розвитку не тільки в освіті, але і в бізнесі є "Книжковий клуб". Один із таких під назвою "Книжкові лабораторії змін "ЗІ СТОРІНОК У ЖИТТЯ” було створено спільно Міжнародним інститутом інтегрального розвитку, EdCamp Ukraine і сайтом "Нова українська школа”. 20 шкіл отримали по 36 книжок для розвитку своїх освітніх громад. Книги, які ви прочитуєте, потім потрібно обговорити на зустрічах клубу.

Це не обов’язково мають бути книги зі сфери освіти, вони можуть бути не пов’язані безпосередньо зі шкільним життям, але бути світогляднотворчими – вони точно позитивно вплинуть на особистісний розвиток чи розширення світогляду.

3. А чи знали ви, що можна пити каву для самовдосконалення? Запросіть компанію небайдужих освітян до улюбленої кав’ярні, щоб обговорити ті чи інші новинки освіти. Повірте, на цю годину разом усі з нетерпінням чекатимуть цілий тиждень!

4. Також можна організувати свій так званий "Бійцівський клуб” (ви ж дивилися цей фільм?). Клуб, де ви збиратиметеся для дискутування. Це можливість подебатувати на освітні теми, врахувати різні погляди щодо певних ситуацій. Такий клуб має головне правило: це дебати, а не словесна бійка; тут безоціночно, але аргументовано можна відстоювати свою точку зору.

5. Для того, щоб щось обговорювати, не завжди потрібна фізична зучтріч людей. Можна влаштувати "підпільну” розсилку чи групу в соцмеражах з контраверсійними матеріалами й новинами, які містять різні думки. Публікації на гострі теми – чудова можливість подискутувати з однодумицями й однодумцями.

6. Для тих, хто має зовсім мало часу, є кілька рецептів швидкого навчання: поєднайте обід із можливістю обговорити з колегами нагальні потреби. У класній або вчительській кімнаті варто не просто розмістити дошку оголошень, але й чіпляти туди новини, цитати, корисні матеріали зі світу освіти й оновлювати їх регулярно, розписавши відповідальність за це за тижнями.

Можна підвищувати кваліфікацію в п’ятихвилинках – так зване мікронавчання здійснюється малими дозами за допомогою розсилки навчальних матеріалів (відео чи статей) з відповідною лаконічністю змісту.

7. Також дієвою і корисною є розсилка 1-5-15, що матиме три розділи, для опанування яких вам потрібно відповідно 1, 5 чи 15 хвилин. Прочитання такої розсилки займає лише 21 хвилину, але є продуктивним. Саме така розсилка скоро стартує в EdCamp Ukraine, тож підписуйтесь за посиланням.

8. Навчання наодинці теж можливе, адже "інколи краще побути на самоті, аніж у поганій компанії”. Пподумайте, коли саме вам зручніше займатися саморозвитком – наприклад, годинка вранці чи ввечері або щоп’ятниці після уроків. Головне щотижня виділяти хоча б годину на самовдосконалення, дізнаватися й пробувати щось нове, регулярно з’являтися на професійних сторінках і в групах соцмереж.

Намагайтеся щовечора відповідати собі на такі запитання:

  • Що було добре сьогодні? За що я можу бути вдячним/вдячною?
  • Що я можу покращити вже завтра?
  • Як я вплинула/вплинув на когось позитивно сьогодні?
  • Чого я навчився/навчилася сьогодні? Як змінилося моє мислення?

Високий рівень складності

Переходимо на НАСТУПНИЙ РІВЕНЬ СКЛАДНОСТІ. Звісно, він потребує більше зусиль, але й дасть найпродуктивніший результат.

1. Організуйте "Проблемний саміт", який складається з 5-ти кроків:

1 крок – 5 проблем для вирішення. Коли ми говоримо про проблеми, ми маємо на увазі сфери, де можливі конкретні зміни або покращення. З цього можна почати зустріч або заздалегідь підготувати проблемні зони - наприклад, оцінювання, що мотивує, формат домашніх завдань, пристосування завдань до життя, як працювати з невмотивованими учнівством.

2 крок – можливість обрати проблему, яку учасники/учасниці насправді хочуть вирішити разом. Це також можна зробити до зустрічі, щоб зберегти час, або безпосередньо на ній, об’єднавшись у малі групи, аби домовитися. У будь-який спосіб упевніться, що проблеми, які ви намагаєтеся вирішити, є насправді значущими для людей.

3 крок – 25 хвилин обміну думками. Жодна ідея не є поганою, тому створіть у колективі безоціночну атмосферу. Пам’ятайте: те, що працює для однієї людини, може не спрацювати для іншої. Тож певне непогодження під час обговорення – природно. Важливо, щоб усі відкрито могли висловлювати свою думку. Фіксуйте проблеми та всі-всі рішення, що пропонуються.

4 крок – 15 хвилин рефлексії. На цей момент уже всі мають бути озброєні кількома методами розв’язання проблеми, які можна застосувати в класі. Наприклад, якщо на перевірку домашнього завдання витрачається більше часу, ніж заплановано, то можна застосувати незвичний кухонний таймер, щоб привернути увагу дітей до часових обмежень:)

5 крок – розсилка групі рішень, що були напрацьовані, й обов’язкова домовленість про наступну зустріч. Варто згодом зібратися всіх ще раз, щоб обговорити, які рішення спрацювали, які ні та чому так сталося.

2. На рівні всієї школи або навіть району можна використати ідею "Доставка на завтра” – тобто дати колегам/колежанкам 24 години свободи робити все що завгодно в плані підвищенні кваліфікації, але за однієї умови: кожен та кожна наступного ж дня мають прозвітувати перед усіма про те, що було зроблено. Іншими словами, "доставити” свої напрацювання, як швидкісний поштовий сервіс.

3. Ведення свого блогу допомагає зібрати думки докупи, а також відкрити щось цікаве для інших. Але пам’ятайте, що ви його ведете передусім для себе, тому прагніть регулярності публікацій. Легко й безкоштовно створити персональний веб-сайт з функцією ведення записів можна в проекті "School Champion” за цим посиланням.

4. Також можна зробити моделювання уроку – так званий "Відкритий урок". Чи часто ви відвідуєте уроки ваших колег? Навряд. Частіше на урок може зазирнути хтось із адміністрації, але і ця практика заведена не всюди. Проте відвідування уроків кколег є дуже помічним, адже це найбільш живий обмін досвідом. І в українських школах ця практика часто недооцінюється.

Після справжнього "відкритого уроку” – не показового для перевірок – варто обговорити три питання: Що спрацювало добре? Які є зони для вдосконалення? І що можна додати, змінити до наступного разу? Для розуміння того, як можна допомагати одне одному, рекомендуємо зареєструватися на онлайн-курс "Учительський коучинг: сприяння розвитку сталих змін” від Coursera, який ми переклали українською, або відвідати такі уроки на найближчій національній події у форматі EdCamp 2 і 3 липня (слідкуйте за початком реєстрації на www.edcamp.org.ua).

5. "Занурення у відóмості” дозволяє аналізувати інформацію, що пов’язана з освітнім процесом, зокрема, результати навчальних досягнень. Досліджуючи явні й неявні тренди, можна дізнатися багато нового про свою школу і дітей.

Варто пройти певні етапи: 1 етап – дискусія (запропонувати переглянути таблиці даних і обговорити, наприклад, хто з учнівства має більш успішні бали, а хто – менш успішні), 2 етап – розуміння (дослідити, чому саме так відбувається, від чого це залежить), 3 етап – планування змін (спробувати трансформувати підходи, стратегію викладання чи інші чинники).

6. Проведіть свій EdCamp, унікальну подію для співтворчості педагогів у дискусійному форматі (не)конференції. Організуйте простір професійного зростання, що побудований на обміні досвідом одне від одного, містить розмаїття опцій і є справжнім освітянським святом. Цього року ви можете взяти участь в одній з 47-ми регіональних міні-EdCamp’ів, а наступного – податися до нас за підтримкою свого власного заходу.

Ну що, ми вже майже на фінішній прямій. Наостанок варто сказати про те, що робити з підвищенням кваліфікації, яке нам не подобається, але уникнути якого ми не можемо. Навіть таку ситуацію можна використати з користю.

1. Іноді те, чого нас вчать, зараз здається зовсім неактуальним, але може статися так, що ці знання не просто так приходять у наше життя і можуть бути корисними в майбутньому. Тому, коли ми отримуємо новий досвід, варто на ньому спробувати зосередитися й дати йому шанс.

2. Якщо ви бачите, що комунікація має односторонній зв’язок, то варто спробувати зайняти більш активну позицію – наприклад, ставити запитання або описувати проблемні ситуації презентерці / презентерові. Так ви зможете започаткувати дискусію, якої часто бракує у традиційних форматах, і наблизити тему до життя.

3. Намагайтеся використати час продуктивно. Якщо вам зовсім нецікаво, то можна вирішувати паралельно свої завдання. Є ще такий варіант: поділитися цими знаннями з тими, кому вони, на відміну від вас, можуть бути корисними.

4. Не забувайте, що коли це доречно, варто скористатися законом "про дві ноги” і покинути таке навчання. Можливо, це стане сигналом організаторам, що потрібно щось змінити. Відстоюйте своє право на якісне підвищення кваліфікації.

Висловлюємо вдячність автору книги "The four o’clock faculty” Річу Кзису – американському едкемперові, який зібрав багато з цих ідей докупи. Працюємо над тим, щоб долучити його експертизу до програми EdCamp Ukraine 2018.

Пишіть нам про свій досвід використання цих технік на for@edcamp.org.ua або www.fb.com/edcampukraine, і ми поширимо його спільнотою відповідального вчительства.

Олександр Елькін, керівник EdCamp Ukraine

Категорія: Новини | Додав: VO (05.02.2018)
Переглядів: 17 | Рейтинг: 0.0/0
Календар
Архів записів


Пошук
 

Copyright MyCorp © 2018