Понеділок, 18.06.2018, 14:53
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Відділ освіти Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області

Меню сайту
Категорії розділу
Новини [1389]


Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0


Форма входу

Головна » НОВИНИ » Новини

Учнівський перекус. Чому шкільні буфети пропонують нездорову їжу і що з цим робити

Любов до фастфуду і пакетованих снеків народжується в дитинстві. Швидко, смачно і яскраво на відміну від обіду зі шкільної їдальні. І далеко ходити не треба – піцу, вафлі та батончики можна знайти в буфеті. Ми переглянули вимоги до харчування школярів, щоб зрозуміти, чи може їхній перекус бути здоровим.

Що робити з порушеннями

Їдальня і буфет – як правило, цілісна структура, що обслуговується одним постачальником. Однак призначення першої – надавати повноцінні сніданок та обід, у другому ж знайдете швидкі перекуси. Часто там можна знайти шоколадні батончики, сухарики, чіпси та іншу шкідливу їжу.

Перелік продуктів, які можуть продавати в шкільних буфетах, зазначено в постанові Головного державного санітарного лікаря УкраїниОстання редакція асортименту відбулася у 2001 році. У ньому – десять найменувань бутербродів, овочеві салати, фрукти, соки, чай та інші гарячі напої. Завершують його випічка – ватрушки, пиріжки, булочки і кондитерські вироби – печиво, вафлі, мармелад, зефір.

Якщо на прилавку є продукти, невключені до списку дозволених, то батьки мають право звернутися зі скаргою до директора навчального закладу – у цьому питанні важлива їхня згуртованість. Скарга не обов’язково має бути письмовою – змінити ситуацію допомогає і звичайна розмова.

Після такого звернення керівництво навчального закладу або вимагатиме дотримання норм від нинішнього постачальника, або ініціює проведення тендеру для його заміни. Так само потрібно діяти у випадках, коли дітям дають решту цукерками, працівники порушують правила гігієни тощо.

"У нас зібрали батьківські збори. Батьки були проти снеків, тож головуючі пішли до директорки, висловили запит прибрати все це. Прибрали десь за тиждень”, – розповідає Євгенія, мама учня київської 214-ої школи.

Батьківська рекомендація змінити постачальника подіяла і в тернопільській школі. "У доньки в школі з першого вересня замінили снеки на булки. Шило на мило. Але булочки завжди свіжі, смачні й десь на 40% дешевші, ніж у магазині”, – ділиться Наталія.

Якщо таке звернення не вплинуло, батьки мають звернутися до місцевих органів управління освіти або представництва Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. На основі таких звернень ці органи зобов’язані вирішувати проблеми.

Які нововведення цього року

Чинні вимоги до наповнення буфетів – теж не ідеальні з точки зору здорового харчування, адже в переліку забагато борошна і цукру. Проект оновлених рекомендацій Міністерство охорони здоров’я випустило у липні 2017 року.

Бтерброди із ковбасою і сосисками пропонували замінити сендвічами на основі житнього, цільнозернового і навіть безглютенового хліба, з сиром, овочами, яйцями, зеленню тощо. Додалися молочні продукти та безлактозні напої. Акцент було зроблено на фруктах і овочах – свіжих і сушених, у салатах, соках і пюре – вони мали стати повсякденним елементом харчування. Натомість – жодних булок, пиріжків і штучних солодощів.

Фото: автор – studioM, Depositphotos

У такий спосіб міністерство прагнуло прибрати продукти із надто високою калорійністю та надмірним вмістом солі, цукру, насичених і трансжирів. Зараз проект оновлених рекомендацій погоджено із Міністерством освіти і науки, і вносяться зауваження Мінагрополітики та Національної академії медичних наук. Назви продуктів зазнають коригувань відповідно до українського законодавства, деякі положення деталізують, а вимоги, недоречні для методичних рекомендації, вилучать. Відповідно, документ матиме лише рекомендаційний характер.

Водночас у грудні МОЗ вперше за 18 років оновило норми фізіологічних потреб населення – кількість поживних речовин, вітамінів і мінералів, необхідних для повноцінного здорового життя. Документ враховує рекомендації та стандарти Всесвітньої організації охорони здоров’я і Європейської агенції з харчової безпеки, зокрема щодо зменшення норми калорійності для дітей різного віку задля боротьби із ожирінням. За даними Центру медичної статистики МОЗ, в Україні цей діагноз щороку отримують 15,5 тисяч дітей і підлітків, на 2016 рік було зареєстровано 70 тисяч випадків захворювання.

Згідно із новими нормами, дитячий та підлітковий раціон повинен містити менше швидких вуглеводів (солодощі, випічка) і більше тваринного білка(м’ясо, молочні продукти). Загальна калорійність зменшилась на 10-15% залежно від статі та віку і тепер становить від 2100 ккал для дітей початкової школи до 2700 ккал для хлопців-старшокласників. Найбільша різниця із попередніми нормами – для юнаків 14-17 років і складає 500 ккал – один великий "Снікерс” або десять яблук.

Наталія Півень, начальниця управління громадського здоров’я МОЗ, зазначала, що наступним кроком міністерства буде перегляд харчових наборів (для приведення у відповідність до нових норм фізіологічних потреб населення – ред.) для навчальних закладів та закладів відпочинку. Зокрема, зменшать кількість простих вуглеводів і збільшать кількість продуктів із високим вмістом вітаміну D та фолієвої кислоти. Як зазначили "Новій українській школі” в МОЗ, для цього в міністерстві створено міжвідомчу робочу групу.

Допоки нові норми не розроблені, ретельніше за харчування дітей потрібно стежити батькам.

"Якщо батьки ніколи не заперечували й заохочували надмірне споживання солодощів та іншої некорисної їжі, то будь-де, в тому числі в школі, дитина обиратиме саме їх”, – зазначає кулінарний експерт Євген Клопотенко.

Понад рік він із командою проекту "Нове шкільне харчування” працює над створенням нового меню для шкільних їдалень, покликаним привчати учнів до культури харчування. Каже, діти справді полюбляють солодощі, булки й сосиски в тісті, але і не мають смачнішої і водночас корисної альтернативи – обіди мало кому подобаються, а голодними бути не хочеться.

Нещодавно Євген завершив тестування нових рецептів у трьох київськиї школах-партнерах (тепер він запропонує МОЗ і МОН свою збірку рецептур для шкільних їдалень). Клопотенко особисто спілкувався із дітьми й дізнавався про їхні вподобання. У відгуках учні згадували, що радо їли б свіжі овочі та фрукти в школі.

Фото: автор – pressmaster, Depositphotos

Схоже опитування провело минулого року керівництво Ліцею №100 "Поділ”. Мати двох тамтешніх учнів розповіла, що анкети мали заповнювати батьки, втім вона обговорювала запитання із сином і донькою. Для себе зробила висновок: маючи обід, діти не переймаються, чим перекусити, просто хочеться якусь дрібничку. Називали хіба що салати та сендвічі із овочами та зеленню.

"Буфети можуть стати майданчиком для здорового харчування. Однак не знаю, наскільки потрібно мотивувати школяра, щоб він витратив кишенькові гроші на моркву та селеру, – говорить вона. – Звісно, можна вімкнути маркетинг – влаштовувати "продукти тижня”, розповідати, як вони покращують стан шкіри та впливають на розум. Але в системі освіти головна проблема – "і так піде”. Буфет відчинено, діти приходять, продукти свіжі, документи є – то нащо робити більше”.

Утім, на думку Євгена Клопотенка, навіть повні булок буфети мають корисний бік: "Нехай вони йтимуть туди за сосискою в тісті, але побачать, що інші їдять повноцінний обід із супом Мінестроне або курячими нагетси з нашого меню (у випадку запровадження нових страв у школах– ред.), і тоді замисляться – чи не спробувати й мені бодай одну страву”.

Зміни, які батьки можуть зробити вже сьогодні

Поки зміни впроваджуються, учні все одно мають отримувати здоровий аналог буфетним булочкам і вафлям. Один з варіантів – брати із собою ланчі, приготовані вдома. Це потребує більше часу батьків, але спільні кулінарні експерименти можуть перетворитися на сімейну традицію і змінити ставлення до харчування не лише дітей, а й дорослих.

Категорія: Новини | Додав: VO (20.02.2018)
Переглядів: 55 | Рейтинг: 0.0/0
Календар
Архів записів


Пошук
 

Copyright MyCorp © 2018