ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ: МИ МАЄМО ОБ‘ЄДНАТИ ВСІ ЛАНКИ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ В ЄДИНУ СИСТЕМУ ДЛЯ НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ ДЛЯ КОЖНОЇ ЛЮДИНИ

Останні роки ми фактично торкнулися змінами кожної сфери освіти, дали їй значний поштовх для змін. Але чого нам не вистачає, так це клею, який об’єднав би ці ланки в єдину систему навчання впродовж життя для кожної людини. Про це зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич сьогодні, 19 серпня 2019 року, на першій візійній панелі Серпневої конференції 2019.

За її словами, таким об‘єднуючим фактором має стати чітко визначена мета української освіти – побудова суспільства освіченого загалу.

«Це дуже амбітна мета, яка потребує часу, ресурсів і технологічних рішень. Але до неї варто йти, бо саме вона може стати ключем до розкриття потенціалу нашого народу і до успіху нашої країни. На мій погляд, саме розробка такої чіткої візії та плану дій для втілення цієї мети є одним із основних стратегічних завдань українського суспільства на майбутнє», – пояснила Лілія Гриневич.

Фундаментом єдиної системи навчання впродовж життя має стати шкільна освіта, яка охоплює найбільшу кількість людей.

«Тільки в її межах ми можемо закласти спільні для всіх знання, уміння та цінності, які будуть основою освіти впродовж життя. Щодо шкільної освіти, то за останні роки ми змогли стратегічно правильно виставити цілі та завдання. Сила цієї реформи – в екосистемі, що створена навколо неї», – відзначила Міністр.

Вона зауважила, головний виклик – правильно та продуктивно надалі реалізувати закладені цілі. Зокрема, найбільшим викликом має стати реформа педагогічної освіти.

“Проблеми педагогічної освіти в Україні тісно пов’язані з проблемами вищої освіти загалом, які потрібно вирішувати. Неправильна система фінансування, проблеми з розвитком педагогічної науки, величезний розрив між теорією, якій вчать майбутніх учителів, та реальною школою. Насправді ж володіння вчителями новітніми ефективними методиками, які розвивають компетентності і зберігають мотивацію учнів до навчання, – одне з основних завдань підготовки вчителя для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учня”, – пояснила Міністр.

Одним із найперспективніших, за словами Лілії Гриневич, є розвиток професійної освіти, яка може стати точкою росту для освіти дорослих.

“Ми хочемо кардинально змінити ставлення для цієї ланки освіти. Через тісний зв’язок із ринком праці, запровадження програм дуального навчання, співпрацю з роботодавцями, оновлення матеріально-технічної бази, через короткотермінові програми, які допомагатимуть оволодіти частковою кваліфікацією, – певним сегментом професії, який зараз найбільше потребує людина”, –  наголосила Міністр.

Щоб реформа профосвіти спрацювала, потрібні потужні інвестиції – їх Україна отримає в межах спільного проєкту з ЄС EU4Skills. Він передбачає грант на розвиток профосвіти у розмірі 58 млн євро.

Mission complete – так Лілія Гриневич охарактеризувала роботу команди з побудови системи прозорого доступу до вищої освіти.

“Це був довгий шлях – я його почала ще з впровадження ЗНО. Тепер же весь процес вступу автоматизований, документи подаються виключно в електронному вигляді, а система при цьому не висить. Запрацював механізм “місце за студентом”, коли держзамовлення йде за абітурієнтами з кращими балами ЗНО в обрані ними університети. Цьогоріч понад 75,5% вступників вступили за 1 та 2 пріоритетами”, – розповіла Міністр.

На часі інший етап – переосмислення місії українських університетів в сучасному світі.

“Університети мають генерувати нові знання, пропонувати нові сценарії для розвитку суспільств, віднайти своє місце у глобальному просторі вищої освіти та науки. Це неможливо без зміни системи фінансування, відповідної мережі, суголосних потребам сучасного ринку праці освітніх програм, розвитку сучасних внутрішніх та зовнішніх систем забезпечення якості, у чому допоможе новостворене НАЗЯВО”, – зазначила Лілія Гриневич.

На її думку, для цього має змінитися ідеологія мислення всередині університетів.

“У сучасному світі неможливо зростати самотужки. Виші повинні навчитися працювати у відкритих системах, об’єднуючи навколо спільноту однодумців, а не маринуватися у вузьких межах окремого закладу”, – наголосила Лілія Гриневич.

Окремо вона підкреслила важливість розвитку науки в університетах.

“Традиційно недооцінена сфера роботи вишів – розвиток науки. Це при тому, що без неї не буває якісної вищої освіти.  Для підтримки науки в університетах за останні три роки ми впровадили базове фінансування наукових досліджень, розвивається мережа центрів колективного користування  сучасним науковим обладнанням, розширено грантові програми, усі виші вже мають безкоштовний доступ до наукометричних баз Scopus і Web of Science. І ці можливості треба розвивати”, – зазначила Міністр.

Вона закінчила свій виступ тим, що Україна має прагнути до того, щоб вся система освіти наскрізно готувала людей до складних викликів майбутнього, які вимагають від нас принципово нових підходів до навчання та розвитку можливостей наших громадян і творення суспільства освіченого загалу.

“В умовах дедалі більш мінливого, невизначеного, складного та неоднозначного світу освіта може допомогти нам відповісти на проблеми та не пасувати перед ними. Це цілком суголосно і нашим потребам та реаліям. Тож давайте матимемо мужність і здатність триматися разом заради змін на краще, заради нашого спільного добробуту і зростання. Перед нами дуже багато роботи, там для кожного знайдеться своє місце”, – завершила Лілія Гриневич.

Нагадуємо, що 19 серпня відбувся традиційний освітянський форум – Всеукраїнська серпнева конференція. Цього разу темою масштабної зустрічі освітян з усієї України була: «Нова українська школа: виклики та перспективи освітньої реформи». 

Усі матеріали Серпневої конференції розміщуються на сайті МОН за цим посиланням.