Відповідаємо на запитання. Робота в інклюзивних класах (Частина 3)
Ця добірка стосується різноманітних тем щодо інклюзивного навчання. Відповідає керівник експертної групи з питань забезпечення якості освіти директорату дошкільної та шкільної освіти МОН Наталя Байтемірова.
Читайте також першу та другу частини відповідей.
– У класі навчаються 20 дітей. З них 3 дітей – з особливими освітніми потребами. У кожного різні діагнози – ЗПР, ЗПР з порушенням мовлення і порушення слуху. Який асистент має бути в цьому класі – асистент вчителя чи дитини?
Відповідно до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти (Наказ МОН від 06.12.2010 №1205), посада асистента вчителя вводиться з розрахунку 1 ставка на клас, в якому навчаються діти з ООП.
Відповідно до Статті 16-1 Закону України “Про загальну середню освіту”, освітні та соціальні потреби дітей зі складними порушеннями розвитку під час їх перебування в закладі загальної середньої освіти задовольняються асистентом дитини – соціальним працівником, одним із батьків або особою, уповноваженою ними.
Отже, асистент вчителя може бути один на інклюзивний клас, незалежно від кількості дітей з ООП, а асистентів дитини може бути більше – наприклад, стільки, скільки дітей з ООП.
– Дитина із ЗПР та аутизмом навчається в 1 класі за індивідуальною формою. Скільки годин в тиждень повинно тривати навчання? В освітній програмі вказані астрономічні (60 хвилин) чи академічні (35 хвилин для 1 класу) години? 10 годин на тиждень – це 10 год.*60 хв.=600/35=17 уроків чи 10 академічних годин по 35 хв. – це 10 уроків на тиждень?
Індивідуальна форма навчання (або педагогічний патронаж, як зазначено в Законі України “Про освіту”) організовується відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (наказ МОН від 12.01.2016 №8).
У пункті 3 розділу 4 зазначено, що кількість навчальних годин для організації індивідуальної форми навчання осіб з особливими освітніми потребами, зокрема й з інвалідністю, визначає керівник навчального закладу своїм наказом, і затверджує відповідний орган управління освітою (відповідно до кількості предметів інваріантної складової навчального плану та за умови виконання вимог Державних стандартів загальної середньої освіти). Ця кількість становить:
- 1–4 класи – 10 годин на тиждень на кожного учня;
- 5–9 класи – 14 годин на тиждень на кожного учня;
- 10–11(12) класи – 16 годин на тиждень на кожного учня.
Виходячи із зазначеного, кількість навчальних годин на 1 клас для дитини з ООП складає 10 годин тобто 10 уроків (занять).
– Чи можна зробити 2 клас інклюзивним посеред навчального року?
Клас стає інклюзивним, коли в нього зараховується дитини з ООП. Відповідно, інклюзивний клас можна відкрити і посеред навчального року. Труднощі можуть бути лише з посадою асистента вчителя, оскільки тарифікація була здійснена на початку навчального року, і кошти на цю посаду в фонді оплати праці не передбачені. Керівник може ввести цю ставку за рахунок економії фонду оплати праці (якщо вона є) або за умови, що засновник зробить дотацію на заробітну платню.
– Якщо вчитель-логопед ІРЦ працює на ставку і має ще години корекційно-розвиткових занять з дітьми з інклюзивних класів, які входять у тижневе навантаження 40 годин, то чи оплачуються ці корекційно-розвиткові заняття (59,9 гривень)? Чи це вважається подвійною оплатою, яка не має проводитись?
Відповідно до пункту 40 Положення про інклюзивно-ресурсний центр (постанова КМУ від 12 липня 2017 р. №545), тривалість робочого тижня педагогічних працівників ІРЦ – 40 годин, що становить тарифну ставку. З них педагогічне навантаження фахівців (безпосередня робота з дітьми), які надають психолого-педагогічну допомогу дітям з особливими освітніми потребами, становить 18 годин на тиждень.
Крім того, фахівці інклюзивно-ресурсного центру провадять інші види діяльності, зокрема надають консультації батькам (законним представникам) дітей, педагогічним працівникам, які беруть участь в інклюзивному навчанні тощо. Отже, педагогічному працівнику ІРЦ не оплачують додатково години, які входять в його педагогічне навантаження, але якщо такий працівник у вільний від основної роботи час надає корекційно-розвиткові послуги за угодою, то така оплата буде законною.
– Чи має право логопед з ІРЦ претендувати посеред навчального року на години корекції мовлення в інклюзивному класі?
Педагогічний працівник ІРЦ, як і будь-яка інша особа з відповідною освітою та / або кваліфікацією, може надавати корекційно-розвиткові послуги в ЗЗСО у вільний від основної роботи час за угодою чи договором.
– Я асистент вчителя в 1 класі, отримую зарплатню за 12-м тарифним розрядом, маючи вищу категорію за висновком попередньої атестації. Чи правомірно це?
На жаль, Типове положення про атестацію педагогічних працівників (Наказ МОН 06.10.2010 №930) та Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (наказ МОН №102 від 15.04.93) поки не приведені у відповідність до Закону України “Про освіту”, який впровадив посаду асистента вчителя.
Тому таку кваліфікаційну категорію педагогічним працівникам, які обіймають посаду асистентів вчителів, надають на сумнівних підставах, адже в Положенні жодного разу не зустрічається ця посада. Тобто немає асистента вчителя першої або вищої кваліфікаційної категорії, може бути тільки відповідність займаній посаді.
Що стосується оплати праці, то немає правової підстави нараховувати більшу заробітну платню, оскільки і в Інструкції такої посади немає. Відповідно, нарахування здійснюється за мінімальним тарифним розрядом.
– Чи має право психолог закладу освіти на 1,5 ставки вести додаткові корекційні заняття?
Практичний психолог закладу загальної середньої освіти має 40-годинний робочий тиждень на ставку. З них 20 годин – для безпосередньої роботи з учасниками навчально-виховного процесу (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) та інші 20 годин ― на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо.
Якщо практичний психолог працює на 1,5 ставки, то зростає і його педагогічне навантаження. Додаткові корекційні заняття, які передбачають додаткову оплату, така особа може надавати у вільний від основної роботи час. Але якщо таке трапляється, то це детально вивчають органи контролю, оскільки викликає сумнів відпрацювання робочого часу.
– Дитина з ДЦП (важка форма) навчається на індивідуальному навчанні на дому. Вона отребує корекційної допомоги (дефектолога, корекційного педагога). За яких умов вона таку допомогу може отримати? Якщо в ІРЦ є корекційних педагог, чи входить в його обов’язки відвідувати дитину на дому і надавати їй допомогу? Батьки не в змозі возити дитину в ІРЦ.
Відповідно до Положення про ІРЦ (постанова КМУ від 12 липня 2017 р. №545), вони можуть проводити комплексну оцінку за місцем навчання та / або проживання (перебування) дитини. Але норми щодо надання корекційно-розвиткових послуг за місцем проживання дитини не передбачено. Водночас, це і не заборонено, тому все залежить від організації роботи керівником ІРЦ.
– Хто має право обіймати посаду вчителя-реабілітолога ІРЦ? Яку освіту повинна мати ця людина? Чи може вчитель фізкультури обіймати цю посаду?
Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (наказ Мінсоцполітики від 14 січня 2005 року №324), до вчителя-реабілітолога такі вимоги:
Завдання та обов’язки: визначає зміст і порядок навчально-реабілітаційної роботи у дитячих реабілітаційних установах різних типів, спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах, спеціалізованих закладах із поглибленим вивченням предметів для дітей, які мають вади психофізичного розвитку.
Відповідно до потенційних можливостей психофізичного розвитку дітей проводить навчальні, виховні, соціально-адаптаційні, реабілітаційні, корекційні, комплексні заходи та заняття. Створює навчально-виховні ситуації, ознайомлює з явищами, фактами та подіями, що відбуваються в суспільстві, природі, побуті, характеризує їх, тлумачить та оцінює; розвиває навички та вміння, необхідні для життя в суспільстві.
Співпрацює з фахівцями, які розробляють індивідуальні методи та прийоми корекційно-реабілітаційної роботи: лікарями, психологами, фізіологами, дефектологами, логопедами, дієтологами, фахівцями із фізичної реабілітації та іншими працівниками з корекційно-реабілітаційної роботи. Забезпечує разом з іншими працівниками здорові та безпечні умови реабілітації.
Веде психолого-педагогічні спостереження, вивчає та фіксує динаміку розвитку, аналізує особливості фізичних і розумових успіхів дитини. Застосовує ефективні методи, форми, прийоми реабілітаційної роботи, корекційного та компенсуючого навчання і виховання. Залучає членів сім’ї дитини до участі у навчально-реабілітаційній роботі, пояснює особливості застосування прийомів психолого-педагогічної корекції особистості.
Захищає честь і гідність дітей, створює атмосферу для формування в них оптимізму та впевненості у своїх силах і майбутньому. Надає консультації з питань корекційно-реабілітаційних процесів. Керує помічниками та асистентами вчителя-реабілітолога. Веде встановлену психолого-педагогічну, статистичну документацію. Дотримується педагогічної етики, вдосконалює свій фаховий рівень, педагогічну майстерність, підвищує кваліфікацію.
Повинен знати:
― Конституцію України; закони України; акти Президента України, акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо освітньої діяльності; акти Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства соціальної політики України;
― Декларацію прав і свобод людини; Конвенцію про права дитини; нормативно-правові акти з питань навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами;
― теорію і практику корекційно-реабілітаційних процесів і розвитку дітей; цілі, принципи реабілітації дітей, зміст їх навчання та виховання; загальні та спеціальні психолого-педагогічні дисципліни; правила використання технічних засобів та обладнання навчальних кабінетів, класів, спортивних та ігрових залів, спеціальних приміщень для реабілітаційної та корекційної роботи; сучасні досягнення науки та практики у відповідних галузях реабілітації;
― інші законодавчі та нормативно-правові акти з питань освіти, соціальної роботи;
― педагогіку, психологію, вікову фізіологію, гігієнічні вимоги; досягнення сучасної психолого-педагогічної науки та практики; етичні норми й правила організації навчання та виховання дітей;
― правила ведення психолого-педагогічної, реабілітаційної та статистичної документації; основи соціології, економіки, фінансово-господарської діяльності загальноосвітніх навчальних закладів та реабілітаційних установ; законодавство про працю; форми роботи з громадськими організаціями; правила і норми охорони та безпеки праці, правила виробничої санітарії та пожежної безпеки; державну мову (відповідні регіональні мови або мови національних меншин).
Кваліфікаційні вимоги:
Вчитель-реабілітолог вищої категорії: вища освіта другого рівня за ступенем магістра та спеціальністю відповідної галузі знань; сертифікати за відповідними методиками реабілітаційної роботи з дітьми, які мають вади у фізичному або розумовому розвитку; підвищення кваліфікації; стаж роботи на посаді вчителя-реабілітолога – не менше ніж 8 років.
Вчитель-реабілітолог I категорії: вища освіта другого рівня за ступенем магістра та спеціальністю відповідної галузі знань; сертифікати за відповідними методиками реабілітаційної роботи з дітьми, які мають вади у фізичному або розумовому розвитку; підвищення кваліфікації; стаж роботи на посаді вчителя-реабілітолога – не менше ніж 5 років.
Вчитель-реабілітолог II категорії: вища освіта другого рівня за ступенем магістра та спеціальністю відповідної галузі знань; сертифікати за відповідними методиками реабілітаційної роботи з дітьми, які мають вади у фізичному або розумовому розвитку; підвищення кваліфікації; стаж роботи на посаді вчителя-реабілітолога – не менше ніж 3 роки.
Вчитель-реабілітолог: вища освіта другого рівня за ступенем магістра та спеціальністю відповідної галузі знань без вимог до стажу роботи”.
Отже, якщо вчитель фізкультури не відповідає перерахованим вимогам, то він не може обіймати посаду вчителя-реабілітолога.
– Я подала заяву в школу на інклюзивну форму навчання, директор не прийняв. Що мені робити?
Інклюзивне навчання — це не форма здобуття загальної середньої освіти, це система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників (стаття 1 Закону України “Про освіту”).
Заява подається на зарахування дитини в заклад освіти відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (наказ МОН 16.04.2018 № 367).
Якщо у школі не приймають заяву, потрібно звернутись із копією заяви до свого управління освіти. Воно зобов’язане запропонувати варіанти рішення (наприклад, сприяти оргінізації інклюзії в цій школі або ж запропонувати іншу, наближену до місця проживання дитини).
“Нова українська школа”