Профорієнтація як інвестиція у майбутнє: огляд вебінару Polaris

Профорієнтаційна робота у школах давно перестала бути факультативним напрямом. Сучасні громади дедалі більше усвідомлюють: те, як учні розуміють власні здібності й професійні горизонти, безпосередньо впливає на розвиток місцевої економіки, якість робочої сили та конкурентоздатність регіонів у довгостроковій перспективі. Саме ці питання стали у фокусі вебінару “Особливості організації ефективної профорієнтаційної роботи у закладах освіти”, організованого шведсько-українською Програмою Polaris, який об’єднав понад 1100 учасників із громад по всій Україні. Від Краснокутської громади участь взяла головний спеціаліст відділу освіти Маргарита Микитенко.

Свої підходи та напрацювання презентували: Артем Горобець, експерт з напрямку освіти на місцевому та регіональному рівнях шведсько-української Програми Polaris; Войтек Мархлевський, міжнародний експерт з освіти Polaris; Тетяна Кріпак, директорка департаменту освіти і науки Криворізької міської ради; Людмила Сторожук-Тимошик, начальниця відділу освіти Теофіпольської селищної ради; та Тетяна Сергієнко, директорка Першої гімназії імені Матвія Номиса Лубенської міської ради.

Головний лейтмотив зустрічі — необхідність цілісної системи профорієнтації, інтегрованої у освітній процес від молодших до старших класів. Йдеться не лише про ознайомлення з професіями, а про поетапну, продуману роботу зі схильностями дітей, їхнім досвідом, цікавістю та самоусвідомленням.

Під час вебінару наголошувалося: школа має стати середовищем, де учень не просто отримує знання, а вчиться розуміти себе. Під час своєї презентації Артем Горобець виділив важливість діагностики здібностей до 8-9 класу — моменту, коли учні приймають ключові освітні рішення. Для педагогів це означає потребу в якісних інструментах, адаптованих до реальних потреб підлітків, а не формальних заходах «для галочки».

Соціальне шкільне підприємництво як практичний вимір

Одним із найяскравіших аспектів дискусії став аналіз досвіду впровадження соціального підприємництва. Людмила Сторожук-Тимошик, розповіла про досвід впровадження соціальних шкільних підприємств Теофіпольської громади. Пʼятнадцять навчальних закладів стали майданчиками для практичної діяльності школярів — від міні-офісів послуг до виробництва свічок і тепличних культур.

Ці ініціативи довели: учні здатні не лише вивчати економічні моделі, а й створювати власні продукти, розвивати командну роботу, управляти бюджетом і відповідати за результат. Школи, які запровадили такі практики, отримали не просто зростання мотивації учнів — вони побачили формування навичок, які напряму впливають на майбутню кар’єру молоді.

Профорієнтаційні інновації гімназій

На вебінарі було представлено досвід закладів, які вибудували цілісні моделі знайомства учнів зі світом професій – від дослідницьких завдань і тематичних проєктів до зустрічей із фахівцями та літніх клубів для підлітків. У межах цієї дискусії директорка Першої гімназії імені Матвія Номиса Лубенської міськради Тетяна Сергієнко презентувала власну систему профорієнтації, зосереджену на проєктному навчанні, постійній взаємодії з професіоналами та поступовому зануренні учнів у різні професійні напрями.

Центральним елементом цієї моделі стала програма «Світ професій: перші кроки», яка поєднує практичні активності, дослідницькі міні-проєкти й особистий досвід спілкування учнів із представниками різних сфер. Такий підхід демонструє, що ефективна профорієнтація виходить далеко за межі одноразових заходів: вона формується через регулярну взаємодію, довірливий діалог між учнем і педагогом, а також постійне оновлення змісту відповідно до інтересів і потреб дітей.

Система кар’єрного розвитку у великій громаді – Кривий Ріг

Особливу увагу привернула профорієнтаційна модель, яку презентувала Тетяна Кріпак. У Кривому Розі вибудувано цілісну систему роботи з учнями 8–9 класів, що поєднує партнерства з підприємствами, тематичні освітні активності та цифрову платформу для відстеження індивідуальних освітніх траєкторій. Це приклад того, як громада синхронізує школу з реальними потребами ринку праці.

Аналіз засвідчив: коли профорієнтація стає частиною міської стратегії, ефект помітний уже на перших етапах. Учні активніше планують майбутню освіту, а частка тих, хто визначився з подальшим шляхом, зросла від 17% до 81% в одному з районів міста.

Нові інструменти від Polaris

Наприкінці зустрічі учасники ознайомилися з профорієнтаційним посібником Polaris, який стане ресурсом для громад у 2026 році. Видання “До успіху зі шкільної парти”, підготовлене експертами з освіти Програми Polaris Войтеком Мархлевським, Артемом Горобцем та Олегом Фасолею, буде представлено до березня 2026 року й охоплюватиме інструменти для самопізнання, дослідження світу професій та орієнтації на сучасному ринку праці.

Посібник містить практичні активності, покрокові інструкції й методичні матеріали для побудови цілісної системи профорієнтації. Він стане підтримкою для шкіл і громад, які прагнуть розвивати якісну, структуровану та доступну кар’єрну освіту для учнівської молоді.

Вебінар показав: профорієнтаційна робота — це не окремий напрям шкільної діяльності, а інвестиція в економічне та соціальне майбутнє кожної громади.

У центрі дискусій опинилася проста, але важлива думка: коли школа дає учневі не лише знання, а й розуміння себе, громада отримує дорослу людину, яка обирає професію усвідомлено, впевнено та відповідально. Саме такий підхід формує покоління, здатне будувати сильну та стійку Україну.