Школа очима випускників-2019

Одинадцять років шкільного життя. Навчання, пізнання, спілкування, очікування. Одні випускники згадують роки, проведені у школі, з теплотою і вдячністю, інші кажуть, що було нудно і нецікаво.

Що запам’яталося найбільше, чого не вистачало і що було зайвим, які правила життя для себе вдалося сформулювати і яких змін потребує сьогоднішня школа. Про все це у випускників-2019 дізнавалася журналістка “Нової української школи”.

ПРО НАВЧАННЯ

Олександр Гулюватий, Херсон. Захоплюється мистецтвом, дизайном, футболом. “Було цікаво вчитися, бо на уроках використовували інтерактивні засоби, мультимедійні дошки, комп’ютери. Були однодумці. Можна було робити проекти, які були успішні в соцмережах. У нас був акаунт – фотобатл. Людина надсилала нам фотографії, і ми обирали найкращі. Доходило до 4-х тисяч підписників”.

Даша Щербак, Запоріжжя. Була президентом школи. Захоплення – журналістика, візаж і стилістика зачісок. “Цікавіше стало, коли у школі почали з’являтися молоді викладачі. В 11 класі до нас прийшов новий учитель фізики. Нам зрозуміліше, бо він молодий. Він міг пожартувати, міг нас зацікавити, більш доступно пояснити”.

Ілля Середюк, 16 років, Івано-Франківськ. Захоплюється акторством, баскетболом. Цікавиться новинами. “Більш цікаво було навчатися в останніх класах. У нашій школі нас готували до навчання в університеті. Було важко, була дисципліна. Подобалося, що у школі вчителі хотіли, щоб ми навчалися. Бо далі у вишах ніхто за тобою не буде бігати. Ти сам. А в школі вчителі намагалися хоча б мінімального нас навчити”.

Наталя Долінська, Київ. “Окрім стандартних “кіно та проводити час з друзями”, мені подобається читати та аналізувати різні статті з економіки та політики, розбиратись, як діяльність різних сфер влади відбивається на повсякденному житті. Було досить цікаво навчатися у школі: саме тут я отримала уявлення про особливості суспільства, спілкування та взаємодії з іншими, стало зрозуміло, що саме мені цікаво вивчати”.

Данііл Андреас, Харків. “Цікавлюсь кінематографом, анімацією, відеоіграми, люблю читати. Мені було дуже цікаво навчатися. Я навіть вважаю, що мені пощастило з вибором навчального закладу, тому що це була приватна школа. По-перше, це передбачає, що учнів (та й людей взагалі) менше. А для мене це важливо. По-друге, я не був обмежений правилами, які дещо притаманні загальноосвітнім школам. І загалом мені дуже сподобалось ставлення до учнів, до освітнього процесу”.

Даша Молокоєдова, Краматорськ. “Люблю мистецтво – малюю, клею, ріжу, пишу. На запитання, чи мені подобалось у школі, я не можу сказати однозначно “так”, чи “ні”. Уже в 9 класі стало зрозуміло, що тут потрібно просто відсидітися. Мене школа практично нічого не навчила. Через кілька місяців я житиму і буду навчатися в іншому місті, але я не вмію готувати їсти, не сильно тямлю в документації і ще багато практичних речей не вмію. Зате, точно знаю, як вирахувати довжину катета.

Коли я почала готуватися до ЗНО, то зрозуміла, що потрібно вчити все спочатку, тому що я нічого не пам’ятала. Тому я склала програму собі самостійно, сама готувалася і так склала іспити добре”.

Владислав Василенко, Київ. Захоплюється футболом. “Вчитися у школі було нецікаво. Цікаво було там перебувати і спілкуватися з однокласниками. Тому що у школі насамперед я навчався спілкуватися з іншими людьми і бути більш комунікабельним”.

Даша Злидник, Херсон. Захоплюється літературою, історією, іноземними мовами. “Мені було цікаво на моїх улюблених уроках. Захист вітчизни – непотрібний предмет. Праця теж. На праці в 10 класі ми вишивали, хлопці різьбили по дереву. І цей розподіл на дівчат і хлопців – неактуальний взагалі”.

Єгор Кучерук, Краматорськ. Захоплюється живописом, музикою, волонтерством і подорожами. “Мені не було цікаво навчатися у школі. Викладання було нудне і безглузде. Мало практики, відсутній творчий підхід і свобода. За той проміжок часу, який школа кожен день крала в мене, я встигав би зробити значно більше корисних речей. Бувало, прогулював уроки”.

Орися Масна, Тернопіль. Хобі – волонтерство, подорожі, фотографії. “Перших 10 років не дуже було цікаво. Школа була лише місцем, яке потрібно було відвідувати. Але на 11-й рік мого навчання помінявся директор школи, і після того я побачила, що наша школа крутезна”.

ЩО Б ЗМІНИЛИ У СЬОГОДНІШНІЙ ШКОЛІ

Наталя Долінська, Київ. “Змінила б ставлення до учнів. Вони така ж важлива складова навчального процесу, як і вчитель, тому потрібно налагодити хороші робочі, інколи дружні стосунки один з одним.

Варто обладнати школи більшою кількістю місць для проведення дозвілля (навіть для виконання домашнього завдання). Позакласна активність дітей – це біда сучасної школи. Немає нічого, що може зацікавити учнів до проведення часу з однокласниками поза уроками. Адже під час навчання кожен сам по собі. Деякі так і не мають можливості дізнатися більше про інших”.

Ілля Середюк, Івано-Франківськ. “Хотілося б, щоб у школах проводили якісь навчальні ігри – естафети, квести. Мотивація до навчання залежить і від вчителів. Хочеться, щоб у школі було більше захоплених своєю справою викладачів”.

Даша Злидник, Херсон. “В останніх класах було багато зайвих предметів. Я б хотіла зосередитися на тих, які мені потрібні для складання ЗНО. Якби я могла обирати собі предмети, було б добре. Хотілося, щоб вчителі були більш пристосовані до сучасних запитів учнів. Були більш вільні, гнучкі. Щоб вони любили свою роботу, надихали”.

Алла Скуповська, Снятин. Захоплюється малюванням і читанням. “Я знаю, що тепер набуває популярності такий громадський рух як буккросинг. Це флешмоб, коли людина, прочитавши книгу, залишає її у громадському місці, щоб інша, випадкова, людина могла цю книгу знайти та прочитати. Мені здається, що шафи для буккросингу в коридорах школи могли б привернути увагу дітей”.

Олександр Гулюватий, Херсон. “Я б хотів, щоб у кожній школі була спорт-зона: тенісні столи, майданчики для рухливих ігор, шахи”.

Єгор Кучерук, Краматорськ. “У сучасній школі мені б хотілося змінити ставлення до професії вчителя. Щоб це була креативна та творча професія з гідною зарплатнею, на яку б вишиковувалися черги з молодих та ідейних спеціалістів”.

Анжеліка Дончева, Луцьк. Захоплення – спорт, музика, фотографія, іноземні мови. “Школа повинна орієнтуватися на нові технології, адже нове покоління віддає перевагу саме комп‘ютерам та телефонам, а не бібліотекам та книжкам. Навіть у цьому плані наша освіта, можна сказати, застаріла.

Я мала нагоду один рік навчатись за кордоном, і найбільша відмінність, яка мене вразила, – це орієнтація на практику, а не теорію. У нас не було на кожному другому уроці перевірки знань, якою марять наші вчителі. Уроки з гуманітарних предметів відбувалися в усній формі, на зразок дискусії між учнем та вчителем”.

Даша Молокоєдова, Краматорськ. “Школу потрібно робити більш практичною. Потрібно вчити дітей заповнювати різні документи, оплачувати квитанції, спілкуватися з людьми, виживати. Також у сучасній школі повністю втрачена повага до вчителів. Діти не відчувають більше, що вчитель – це джерело знань. Усе, що говорять вчителі, можна знайти в Google”.

ПРАВИЛА ЖИТТЯ

Ілля Середюк, Івано-Франківськ. “Потрібно бути негордим, не ставити себе вище за інших. Бути вірним своїм людям. Не треба когось біля себе тримати примусом. Говорити правду, бути справедливим. Не боятися, коли тобі хочуть дати пораду”.

Даша Злидник, Херсон. “Треба багато працювати, аби досягти мети. Нічого просто так не дається. Це я зрозуміла у школі. Людина може робити помилки, бо ми на них вчимося. Хочу залишити в собі одну рису – постійно розвиватися і вивчати нове”.

Владислав Василенко, Київ. “Йти до своєї мети до кінця, незважаючи на перешкоди”.

Даша Щербак, Запоріжжя. “Ніколи не соромитися проявляти ініціативу. Не йти по головах інших людей, працювати в команді”.

Данііл Андреас, Харків. “Ми живемо у прагненні балансу. Балансу в усьому. Наприклад, де повинна закінчуватись межа між егоїзмом та усвідомленим прагненням жити для себе?”

Наталя Долінська, Київ. “Ніколи не недооцінюй інших, живи моментом, не стій на місці, не засуджуй інших”.

Алла Скуповська, Снятин. “Не треба боятись помилок. Просити допомоги – це не вияв слабкості”.

Дончева Анжеліка, Луцьк. “Я бачу ціль і не бачу перешкод. Вважаю, що віра в себе – це лише половина того успішного життя, до якого я прагну, а інша половина – це мої дії. І тому я вірю у свої сили, але й аналізую свої вчинки та наміри”.

Орися Масна, Тернопіль. “Пізнавати людей, знайомитись та розказувати про себе. Адже чим більше людей ти знаєш, тим більше зв’язків ти маєш. “Контакти роблять контракти”. Старатись робити щось, що принесе користь у майбутньому. Бути тою активною меншістю, яка рухає світ”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”